На початку ХХ ст. російська імперія являла собою вузол
протиріч. Необхідність розвитку країни було неможливо реалізувати в умовах віддаленості
територій, якими складно було управляти. Протиріччя існували всюди: в
соціально-економічній галузі, між селянством та панами, між центром і народами
імперії.